Півзахисник команди «Полісся» Олександр Назаренко поділився враженнями після нелегкої перемоги над «Вересом» (2:1) в 6-му турі УПЛ.
– Ти був визнаний найкращим гравцем серпня в УПЛ, тепер ти націлився на звання найкращого гравця вже у вересні, правда?
– Це мотивація, я працюю. Велике дякую команді, як казав Руслан Бабенко, що він носить рояль, а ми вже щось вигадуємо. Це все жарти, насамперед я дуже вдячний команді, партнерам, тренерському штабу, вболівальникам.
– 6 голів та 3 асисти – найкращий старт чемпіонату в твоїй кар’єрі, згадай?
– Звісно. Краще не було, це найкращий старт, але не можна зупинятися. Треба ставити перед собою найвищі завдання.
– Старт цього поєдинку не вдався, ти вже можеш сказати чому?
– Чому не вдався? Ми грали проти якісної команди, з «Вересом» дуже важко грати, бо є багато боротьби. Цей перший гол, який ми пропустили… Крос, боротьба… Футболіст «Вересу» переміг у цій боротьбі, забив гол – молодець, але це для нас було ударом по голові, щоб ми трошки прокинулися. Потім у нас з’явилися моменти, а у перерві тренер сказав, що треба виправити. Гадаю, у другому таймі ми виконали все те, про що нас просив тренер.
– Здалося, що «Верес» був дуже заведеним?
– Так, вам не здалося. На полі це дуже відчувалося і сьогодні було дуже важко проти них грати.
– Ще відзначу, що матч вийшов дуже травматичним: Чоботенко, в кінці Смоляков.
– Це є доказом того, що гра була бойовою. Було дуже багато боротьби, наші хлопці – молодці. Сьогодні поболить, а завтра вже не буде.
– На другий тайм команда вийшла зарядженою, розкриєте причину цього?
– Звісно, ми програвали і нам хотілося перевернути гру, тим паче ми грали вдома. Хотілося, щоб сьогодні наші вболівальники пораділи за команду, за футболістів, тому у нас не було іншого вибору, окрім того, як виходити та вигравати.