Шестого ноября главный тренер сборной Украины Сергей Ребров в одном из своих интервью отметил, что накануне матча против сборной Италии «спарринг не нужен, но УЕФА говорит нам, что мы должны провести эту контрольную игру».
Против кого – Сергей Станиславович ни тогда, ни после не уточнил. И вопрос «завис в воздухе», обрастая домыслами.
Интересно, что впервые о возможности проведения контрольного матча сборной Украины накануне официальной игры против «Скуадры адзурры» (напомню, что, в отличие от итальянцев, украинцы пропускают ближайший тур отбора на Евро-2024) огласил не официальный источник УАФ, а журналист Виктор Вацко. По его словам, УЕФА с подачи итальянской ассоциации «склонял» нашу сборную к спаррингу против команды Лаоса, но Ребров был сильно против.
И чтобы не играть против Лаоса, но все-таки удовлетворить запросы Европейского футбольного Союза, и было принято компромиссное решение -сыграть в Гданьске, где базируется наша сборная, против тамошней «Лехии».
Чуть позже оказалось, что «принуждение» от УЕФА – не просто блажь или желание идти на поводу у действующего чемпиона континента. Настоятельно рекомендуя Украине провести товарищеский поединок, футбольные чиновники в такой способ скорее «блюли букву закона», нежели ее нарушали.
Выяснилось, что все ассоциации, входящие в УЕФА, должны провести за календарный год не меньше десяти поединков. Это нужно для того, чтобы выполнить условия коллективного договора о сотрудничестве, подразумевающего ответственность перед спонсорами, и, как следствие, являющегося основанием для финансовых выплат всем национальным ассоциациям.
С учетом матча против Италии, реестр поединков сборной Украины в нынешнем году будет насчитывать девять игр. Стало быть, недобор. И вот чтобы хоть как-то выйти из ситуации, и был организован спарринг против «Лехии».
Однак, з іншого боку, чи буде цей контрольний матч враховано як «заліковий» в анналах УЄФА? А ось це навряд. Тому що його буде проведено за «зачиненими дверима» (але не це навіть головне), і в ньому можна буде проводити кожній із команд по десять замін.
Якщо ви пам'ятаєте, аналогічний двобій навесні «синьо-жовті» провели проти англійського «Брентфорда». І він, якщо вірити джерелам, до заліку УЄФА не ввійшов. Отже, і гра проти «Лехії» туди теж не увійде.
Виникає цілком логічне питання: а як тоді бути, щоб вийшло десять матчів на рік? Проводити ще один товариський поєдинок після матчу з Італією? А якщо не проводити, то УАФ отримає від УЄФА платежі солідарності?
На жаль, ці та інші питання поки що залишаються без відповідей. УАФ із цього приводу зберігає аж ніяк не горду мовчанку. Та що там казати, якщо першу підтверджену інформацію про спаринг проти «Лехії» вдалося почути/прочитати від польської сторони. А потім її, цю інформацію, продублював в режимі «між іншим» офіційний сайт УАФ.
Мовляв, «продовженням тренувального процесу стане спаринг із гданською «Лехією», що відбудеться на міській арені. Ця зустріч має суто підготовчий характер, тому відбудеться за зачиненими дверима».
Ну, і на цьому спасибі. Хоча, якщо чесно, вся ця метушня навколо звичайного спарингу збірної пахне відверто погано. Якби спочатку була чітка офіційна інформація щодо цього, не було б необхідності будувати конспірологічні версії, не було б необхідності шукати в темній кімнаті чорну кішку. Та просто не було б потреби метати камінь у город нашої федерації.
Що ж стосується безпосередньо «товарняку» проти польського клубу, то в даному випадку дозволю собі лише одну ремарку. Ребров сто разів має рацію – ця гра його команді не потрібна. Але оскільки ця гра все одно відбудеться, її потрібно провести в максимальному економ режимі. І на мінімальних оборотах. Не використовуючи взагалі гравців основи (тих, хто точно вийде проти Італії у старті), давши можливість «прогулятися полем» гравцям запасу та ротації.
Головне у спарингу проти «Лехії» – його провести. І закінчити без травм та пошкоджень, щоб без втрат та у хорошому тонусі підійти до вирішального поєдинку року.